https://director-ua.info/index.php/dslg/issue/feed Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-11-13T07:26:24+00:00 О.І. Виговська jurnal.director@gmail.com Open Journal Systems Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/243 Осмислення суспільства в контексті державотворення. Світоглядна культура директора школи 2020-11-13T06:36:39+00:00 В. П. Андрущенко rector@npu.edu.ua <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Академічний і соціальний досвід, накопичений роками і десятиліттями життєдіяльністю нашого суспільства, за­свідчує унікальну роль директора школи як першого і голов­ного організатора навчального процесу, вихователя учнівсь­кої молоді, батьків і всіх працівників закладу. І це зрозуміло. Директор школи є особистістю, на яку рівняється весь колектив, з якого беруть приклад і діяльність якого, як камертон, задає тональність роботі всього навчального закладу. Він є не тільки організатором освітнього про­цесу чи головним господарником, але й першим учите­лем-порадником колективу. Він повністю відповідаль­ний за стан роботи школи загалом, а головне – за той громадянський, духовно-моральний, патріотичний за­ряд, з яким учителі підходять до своїх вихованців, а ті, у свою чергу, засвоюють його і йдуть у світ як самостійні, креативні, творчі особистості. Саме він – впевнений, переконаний, креативний – передає колективу власний світоглядний потенціал, накопичений у свій час у період навчання в університеті, а також у процесі набуття практичного академічного і громадянського досвіду. Тому цілком зрозумілою є необхідність високої світо­глядної підготовки директора, формування та постій­ного поповнення його політичної, духовно-моральної, есте­тичної і т. п. культури загалом. </span></span></p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/244 Система освіти інформаційної доби у дискурсі парадигмального прогнозу 2020-11-13T06:38:15+00:00 В. П. Бех v.p.bekh@npu.edu.ua <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A8"><span style="font-size: 10.0pt;">На основі закономірностей першого етапу життєвого циклу соціальної системи індустріальної освіти прогнозується стан породження системи навчання і виховання на порозі еону антро­поцену. Підкреслюється, що процес породження системи освіти нової доби відбувається у режимі самоорганізації. З цією метою оцінюється: 1) стан «духу епохи», що несе у собі індивідуалізова­не (інформаційне, мережеве, знаннєве, цифрове) суспільство, як зразок нового типу життєустрою планетарної спільно­ти; 2) світоглядні імперативи екогуманістичного наповнен­ня освітянського простору планети; 3) ідеологічні наста­нови на забезпечення сталого розвитку; 4) концептуальні передумови формування нового виду освіти, що аж ніяк не відповідають трансформації насильницької парадигми нав­чання і виховання молоді технократичної доби; 5) стан фун­даментальної науки як підстави, що на основі опанування новим поділом суспільної праці має генерувати модернізацію змісту освіти ХХІ століття; 6) зміст задіяного сегменту смислогенезу, що породжує новий поділ інформаційної праці з метою якісного обслуговування нових виробничих сил, що ведуть до переваг розвитку духовного виробництва над ма­теріальним. Прогнозується, що новий суспільний поділ праці сформує якісно нову номенклатуру працівників у сфері націо­нальної і міжнародної освіти. </span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A8"><span style="font-size: 10.0pt;">Викриваються проблеми сучасного стану теорії освіти і педагогіки, що не «встигає» виробляти адекватні потре­бам соціального організму планети перспективи державної і міжнародної освітньої політики. Загострюється увага освітян на неадекватності існуючих засобів педагогічного і організацій­ного впливу на формування креативної особистості, оскільки вони тільки поглиблюють консервацію системи індустріальної освіти. Планетарна особистість обґрунтовується як ідеал осві­ченої людини ХХІ ст. і кінцева мета навчання і виховання у Світо­вому суспільстві знань. Принцип персоналізації/індивідуалізації визначається як головний параметр управління породженням системи освіти майбутнього. Робиться наголос на перевагах відкритої системи освіти, що забезпечує розширення ступеню свободи особистості у глобалізованому просторі. Педагогам і ме­неджерам освіти пропонується звернутися до принципів евалю­ації, що більш потужно сприяють поширенню активності лю­дини у навчальному закладі. Підкреслюється привабливість ідеї самоосвіти сучасного покоління молоді у віртуальному просторі інформаційної доби. </span></span></p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/245 Від традиційної освіти до глобальної 2020-11-13T06:39:41+00:00 Сімончіні Габрієле gabriele.simoncini@genf.it <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span style="font-size: 11.0pt; color: black;">Освіта, вища та середня, стоять перед завданням пере­осмислити себе, а не просто реформувати. Університети та школи повинні будуть працювати в напрямку інтеграції професійних та комунікативно-соціальних навичок («твер­дих» та «м’яких» навичок). Підхід «Навчання досвіду» є основоположним для сприяння інтеграції освітніх про­грам з економікою та суспільством. Світ потребує більш глобалізованої освіти. Нові форми навчання з’являються у всьому світі. Вони практикують інноваційний підхід, рин­кову (приватну) орієнтацію та інтернаціоналізацію. Вони зосереджені на передачі конкретних знань та розширенні можливостей молодих поколінь та навичок, необхідних для успішної кар’єри. </span></p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/248 Духовна сила патріотизму особистості 2020-11-13T06:56:44+00:00 І. Д. Бех info@ipv.org.ua <p>У статті розкрито у сутнісній площині проблему патріотизму. З цією метою засадничою позицією є положення про це психологічне утворення у єдності його когнітивної й емоційної складових. Схарактеризовано феноменологію патріотизму як соціального явища та його внутрішню структуру у сутнісних показниках, що виявляються у поведінці, діяльності й спілкуванні особистості.<br>Запропоновано авторське визначення патріотизму як безумовного і високосмислового почуття- цінності, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. У даному визначенні увага звертається на безумовний і високосмисловий аспекти цього почуття. Безумовність означає, що почуття патріотизму не може ґрунтуватись на зовнішньому підкріпленні у формі певних заохочень чи осуджень. Воно повинно саме по собі мати спонукальну потенцію до відповідного діяння, бути самозначущим. Високосмисловий аспект почуття патріотизму пов’язується не з нижчими, буттєвими потребами часто утилітарної спрямованості,<br>а з вершинними життєвизначальними орієнтирами особистості.<br>Відповідно до таких понятійних визначень патріотизму розглянуто базові діяльнісні складові, які є діагностичними сигналами у визначенні його ступеня розвитку в конкретної особистості.<br>Комплекс положень, наоснові яких педагогам слід організовувати процес виховання патріотизму ґрунтується на глибинних психологічних механізмах, які є досить ефективними у виховному плані.<br>Ураховуючи специфіку почуття патріотизму як цінності, що об’єднує малу групу, громаду, суспільство, висвітлено певні наукові позиції щодо такої єдності.</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/247 Концепція виховання творчої особистості 2020-11-13T06:57:26+00:00 В. О. Моляко Vmolyako@yandex.ru <p>На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрям у розв’язанні проблем виховання підростаючого покоління. Нині такими орієнтирами є творчий та естетичний фактори, що визначають основу духовності людини. Cуть пропонованої концепції полягає у здійсненні виховання, невід’ємною складовою якого є систематичне розв’язування різних творчих завдань в естетично збагаченому середовищі. Узгоджена з віком творча діяльність учнів сприятиме підвищенню мотивації до праці, розвиткові інтелекту, максимальному розкриттю здібностей кожного з них. Творче виховання передбачає саме використання різних засобів, підходів до дитини й орієнтування її на досягнення максимально оригінального результату під час виконання будь-якої роботи, пошук більшої кількості варіантів розв’язання кожного нового завдання, вибір кращого за сумою конкретних показників (економічність, екологічність, естетичність тощо). У такому контексті творчість розуміється ще й як звичайна праця, результати якої потрібні й самому виконавцеві, й іншим людям. У виховному процесі важливо використовувати спеціальні прийоми творчого тренінгу КАРУС.</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/253 Казка як чинник конструювання світоглядних та моральних позицій Людини 2020-11-13T06:59:26+00:00 Н. С. Бойко 2883320@gmail.com <p>Здавна наш народ центром виховання ставив прищеплення дітям моральних цінностей, орієнтирів.</p> <p>Народна педагогіка розробила унікальний засіб для морального виховання - розповідання казок.</p> <p>Наш нестабільний час, коли проходять зміни суспільних поглядів,&nbsp; доводить важливість зберігання і передавання морального Коду нашого народу дітям.&nbsp; Конструювання майбутнього: суспільних відносин,&nbsp; образу себе, здійснюється на основі ціннісних орієнтирів, а саме ці орієнтири закладено у метафоричній формі в народних казках.</p> <p>Тож казка, як носій морального&nbsp; Коду народу, стає напрочуд актуальним виховним засобом сучасності! В статті акцентується увага на тому, що для ефективного використання такого засобу, треба приділити увагу морально-смисловим орієнтирам, які закладені в сюжетах народних казок, та розділити їх за віковими особливостями розуміння інформації, врахувавши основні детермінанти розуміння (знання, досвід, вік, ситуацію).</p> <p>У статті проаналізовано наукові дослідження з приводу вікової доцільності використання казок.</p> <p>За результатами літературознавчого аналізу, емпіричного та теоретичного дослідження, викладено розроблені автором психолого-методологічні засади класифікації народних казок. А також представлено Модель «Відповідності морально-смислових орієнтирів казки соціально-віковим періодам у житті людини».</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/246 Психологічний супровід трансформаційних процесів в українському суспільстві та освіті. Доповідь академіка-секретаря на загальних зборах НАПН України. 2020-11-13T06:25:07+00:00 С. Д. Максименко galut@ukr.net <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">У статті висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку сучасної психологічної науки. Акцентовано, що психологічна наука в Україні нині забезпечує реалізацію фун­даментальних і прикладних досліджень. Важливим напря­мом роботи сучасних психологів є психологічний супровід освітніх процесів на усіх рівнях.</span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Зазначено, що прогрес сучасної психології пов’язаний із важливою методологічною переорієнтацією. В основу про­блемного, а не галузевого підходу, запропоновано покласти генетико-моделюючий метод, основні принципи котрого уможливлюють розв’язання проблем у межах цілісного під­ходу, в їх розвитку й становленні. За авторською теоретич­ною парадигмою, основою ґенези психології особистості є дія потреби як генетично вихідної одиниці розвитку та існування особистості.</span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Розкрито й схарактеризовано принципи побудови гене­тико-моделюючого методу. Виокремлено проблему взає­модії людини з сучасними носіями інформації. </span></span></p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/250 Український вчитель в глобалізованому світі: метапрофесійна підготовка 2020-11-13T06:45:22+00:00 О. І. Виговська vigovska@ukr.net <p>Людина, як смисл і центр тяжіння української науки, освіти, суспільства, все ще залишається terra incognita для реформаторів української освіти. Демократичне суспільство лише тоді досягне успіху, коли загальна освіта сформує у громадян філософський світогляд. На основі образного аудиту гарячих точок суспільства доведена необхідність та можливість змін фундаменту освітньої політики.<br>Акцентована увага читача на КОДІ нації. Загалом прокреслено масштаб проблеми, інструменти й засоби її вирішення.<br>Цією статтею автор означає лише напрями й тематику міркувань, які можуть стати пролегоменами для нової педагогіки Людини.</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/251 Гармонійна єдність духовності, культури, освіти і виховання особистості 2020-11-13T06:47:12+00:00 Т. Л. Антоненко tlantonenko@gmail.com Г. П. Шевченко shevchencko.gala@gmail.com <p>Стаття присвячена дослідженню проблеми гармонійної єдності духовності, культури, освіти і виховання особистості, які є найважливішими категоріями педагогічної науки і визначають тенденції і характер удосконалення особистості. У статті наводиться сутнісна характеристика названих понять. Підкреслено, що в умовах сьогодення особливого занепокоєння викликає стан духовності суспільства, його занепад «як соціального явища, як критичний стан для долі людства». Отже, проблеми культури і духовності особистості сьогодні є предметом уваги всіх гуманітарних наук.</p> <p>Автори статті зауважують, що зростаюча людина знаходиться в центрі педагогічних досліджень. Підкреслено, що в умовах сьогодення необхідно ураховувати її енергоінформаційну сутність та особливості її душі як органічної цілокупності всіх фізичних, енергетичних, свідомо-безсвідомих психофізіологічних і духовних сил індивіда. Акцент зроблено на необхідності розгляду понять духовності, культури, освіти і виховання в контексті становлення ціннісно-смислової сфери особистості. В статті представлено авторське визначення названого поняття і визначені психологічні детермінанти становлення ціннісно-смислової сфери особистості: культура як метасистема; духовність як життєво-визначальний центр; ідеал як смислоутворювальний чинник; вплив сучасного інформаційного простору на її становлення.</p> <p>У статті надано характеристику концепції виховання культурної особистості за П.&nbsp;Шафером. Авторами статті охарактеризовані недоліки сучасної освіти та визначені завдання освіти нового століття. Наголошується, що освіта повинна виконувати важливу культуротворчу і людинотворчу функцію, яка сприяє вихованню духовності особистості. Підкреслено, що виховання духовно зрілої особистості забезпечується в освітньому процесі готовністю до співтворчої діяльності в умовах культурного плюралізму.</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/252 Ключові ідеї педагогічної технології «Росток» в контексті Нової української школи 2020-11-13T06:48:16+00:00 Т. О. Пушкарьова project@imzo.gov.ua <p>Стаття розкриває основні концептуальні ідеї педагогічної технології «Росток», розробленої і дослідженої протягом ба­гатьох років і підтвердженої її кореляцією з принциповими положеннями Нової української школи. Базові ідеї технології «Росток» можна визначити у самій абревіатурі слова ІДЕЯ, як важливого інструменту реформування освіти і розглядати у взаємозв’язку його структурних складових: І – інтегра­ція, Д – діяльність, Е – екологізація, Я – якість. Показано, що результативність кожної із цих складових залежить від їх системної взаємодії. Обґрунтовується доцільність компетентнісного підходу до навчання, який позитивно впливає на інноваційне педагогічне проектування в умо­вах Нової української школи.</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/255 З болем і надією на ренесанс української освіти. Інтерв'ю Всеукраїнському науково-практичному журналу "Директор школи, ліцею, гімназії" 2020-11-13T06:49:09+00:00 П. Ю. Саух galut@ukr.net <p>В останні роки у виступах і публікаціях журналістів і політиків, педагогів і психологів, різного роду експертів проблеми освіти отримують особливу актуальність. Абсо­лютно очевидно, що це не якась випадковість або чергова інтелектуальна мода, запліднена політичною доцільністю. За цим стоять об’єктивні тенденції загальносвітового процесу, які вимагають радикальних змін в освіті в кон­тексті експоненціальних технологій. Абсолютна біль­шість вітчизняних й зарубіжних вчених зазначає, що нинішня система освіти не відповідає вимогам часу. Їх критикують та моделюють новий образ, адекватні­ший сучасній соціокультурній ситуації.</p> <p>&nbsp;</p> 2020-02-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director-ua.info/index.php/dslg/article/view/271 Пріоритети науково-методичного забезпечення реформування української школи в публікаціях академіків НАПН України 2020-11-13T07:26:24+00:00 Т. І. Годецька wayt@ukr.net <p>Автор акцентує увагу на основних пріоритетах науково-методичного забезпечення реформування Нової української школи (НУШ) в публікаціях дійсних членів (академіків) НАПН України.</p> <p>Аналітична база для статті була підготовлена за фаховим журналом «Директор школи, ліцею, гімназії». Всеукраїнський науково-практичний журнал є науковим фаховим виданням для керівників шкіл з педагогічних, психологічних і філософських наук. Тому актуальні проблеми, що актуалізовано академіками в їх дослідженнях, розглядаються з різних точок зору, а саме: філософської, психологічної та педагогічної.</p> <p>На основі проведеного компаративного аналізу зазначених статей, виокремлено декілька стрижневих проблем як пріоритетів науково-методичного забезпечення НУШ. У статті, що пропонується, наголошено на тому, що необхідною умовою для подолання зазначених проблем є підняття авторитету і ролі вчителя й освітян. У працях академіків представлено палітру характеристик та якостей особистості, яка має бути виплеканою нашим суспільством, а також презентовано моделі освіти, які сприятимуть вихованню такої особистості.</p> <p>У працях з’ясовано за рахунок чого формується необхідний рівень компетентностей, достатній для продовження навчання випускником школи на більш високому рівні.</p> <p>На основі напрацьованих результатів цих досліджень, зокрема щодо реформи Нової української школи, виокремлено актуальну потребу як освітян так і суспільства загалом в забезпеченні політичної тяглості, коли зміна влади не призводить до скасування окремих компонентів реформи, зокрема тих, що мають системне значення. Автор підводить до висновку, що аналізовані праці академіків є актуальними і затребуваними сьогоднішнім станом українського суспільства.</p> 2020-11-13T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії»